Здається парадоксальним: надворі спека, стовпчик термометра показує двадцять п'ять чи тридцять градусів, а з неба раптом сиплеться лід. Град — одне з найдивовижніших погодних явищ саме тому, що з'являється тоді, коли лід аж ніяк не очікуєш. Крижані кульки завбільшки від горошини до курячого яйця здатні за кілька хвилин побити городину, посікти листя на деревах і пошкодити автомобілі. Розберімося, звідки береться лід у теплу пору року.
Секрет граду криється не біля поверхні землі, де тепло, а високо в небі, всередині потужних грозових хмар. Саме там, на висоті кількох кілометрів, навіть влітку панує справжній мороз. Перш ніж вирушати на дачу чи в поле спекотного дня, варто дізнатися погоду у своєму місті, бо грози з градом нерідко зароджуються стрімко й заскочують зненацька.
Де народжується град
Град утворюється в купчасто-дощових хмарах — тих самих, що приносять грози. Це велетенські хмари, які здіймаються вгору на десять і більше кілометрів. Їхня нижня частина може бути теплою, а от верхня заходить у шари атмосфери, де температура опускається значно нижче нуля.
Ключову роль тут відіграють висхідні потоки повітря. У потужній грозовій хмарі вони бувають надзвичайно сильними — швидкість підйому повітря сягає десятків метрів за секунду. Саме ці потоки утримують крижинки в повітрі й не дають їм одразу впасти на землю, даючи час перетворитися на справжній град.
Як росте градина
Усе починається з крихітної крижинки або замерзлої краплі води у верхній частині хмари. Висхідний потік підхоплює її й носить угору-вниз крізь різні шари хмари. Проходячи крізь зони з переохолодженими краплями води, крижинка обростає новими шарами льоду — краплі намерзають на неї, і градина поступово збільшується.
Якщо розрізати велику градину навпіл, можна побачити кільця, схожі на річні кільця дерева. Кожне таке кільце — це один цикл підйому й опускання всередині хмари. Що потужніші висхідні потоки й що довше градина кружляє в хмарі, то більшою вона стає. Коли ж вага крижинки перевищує силу висхідного потоку, град падає на землю.
Чому саме влітку
Може здатися дивним, що град найчастіше буває саме в теплу пору року, а не взимку. Пояснення просте: для утворення потужних грозових хмар потрібні сильні висхідні потоки, а вони виникають при інтенсивному нагріванні землі сонцем. Улітку контраст між теплою поверхнею й холодними верхніми шарами атмосфери найбільший, тож конвекція найпотужніша.
Узимку земля прогрівається слабко, потужних висхідних потоків немає, тому й град не формується — замість нього випадає сніг. Ось чому град — це переважно явище пізньої весни та літа, коли поєднуються спека біля землі й мороз на висоті.
Наскільки небезпечний град
Дрібний град завбільшки з горошину зазвичай не завдає серйозної шкоди, хоча й неприємний. А от великі градини — справжня стихія. Вони нищать врожай зернових, овочів і фруктів, ламають гілки, вибивають шибки в теплицях, пошкоджують покрівлю й кузови автомобілів. У світі фіксували градини вагою понад кілограм, які пробивали дахи.
Град небезпечний і для людей та тварин, що опинилися на відкритому просторі. Тому, побачивши насування темної грозової хмари з характерним зеленуватим відтінком, варто якнайшвидше сховатися під надійним дахом, прибрати автомобіль під навіс і не виходити надвір, доки стихія не вщухне.
Висновок
Град — яскраве свідчення того, які контрасти температур ховаються в літньому небі. Поки внизу нас огортає спека, високо в грозовій хмарі вирує мороз, а сильні потоки повітря ліплять крижані кульки шар за шаром. Розуміння того, як зароджується град, допомагає вчасно розпізнати загрозу й ужити заходів. Уважне ставлення до прогнозів і насторожене око на грозове небо — найкращий захист від цієї несподіваної крижаної стихії.