Права людини в україні порушуються й досі
“Катування, жорстоке поводження та обмеження свободи висловлювання мають місце в Україні і через десять років після того, як вона заявила про свою незалежність після розпаду Радянського Союзу,” повідомляє сьогодні Міжнародна Амністія в оприлюдненій нею доповіді “Україна перед Комітетом Організації Об’єднаних Націй з прав людини ”
Як зазначається у доповіді Асоціації Міжнародної Амністії, наданою її українським офісом, на цьому тижні Україна перебуватиме у центрі уваги міжнародного співтовариства. У понеділок у Женеві Комітет Організації Об’єднаних Націй з прав людини розпочне розгляд звіту про те, чого досягла Україна в сфері захисту прав людини. В середині листопада цього року звіт України також буде заслухано Комітетом ООН проти катувань.
“Ці дві впливові правозахисні організації повинні переконати Україну в необхідності досягнення більшого прогресу в сфері захисту прав людини,” заявляє Міжнародна Амністія.
Міжнародна Амністія занепокоєна тим, що особи, які перебувають під арештом, часто піддаються катуванню та жорстокому поводженню з боку працівників правоохоронних органів. Жертви катувань та жорстокого поводження страждають від травм, які часто стають причиною смерті.
Заарештованим часто відмовляють у можливості негайно скористатися послугами адвоката та повідомити родичів про їх затримання чи арешт.
“Необхідно піддати сумніву те, що Україна справді виконує взяті на себе зобов’язання стосовно захисту прав людини,” заявляє Міжнародна Амністія. “Коли подаються офіційні скарги та відкриваються справи на працівників міліції на підставі висунутих проти них звинувачень у застосуванні ними тортур та жорстокого поводження, розслідування ведуться поволі, вони часто неретельні та безрезультатні. Також можна піддати сумніву безсторонність багатьох розслідувань.”
Жорстокість також є широко розповсюдженою і в українській армії, де продовжують мати місце порушення прав солдата солдатами, як форма покарань. Офіцери збройних сил і надалі допускають, а інколи і самі причетні до знущань над новобранцями (дідівщина), наслідком чого стають побиття, катування та смерть.
Впродовж останніх років свобода висловлювання піддається все більшому тиску в Україні. Редактори незалежних газет та телевізійних кампаній подають скарги на те, що владні структури проводять неодноразові ревізії, пов’язані із сплатою податків, та перевірки щодо дотримання санітарно-епідеміологічних норм та правил пожежної безпеки, явною метою яких є придушити їх діяльність.
“Свобода преси також зазнає певних обмежень через відкриті форми залякування, через що журналісти піддаються фізичним нападам з боку невідомих злочинців, що часто призводить до смерті. Обставини багатьох таких нападів залишаються нез’ясованими і лише у небагатьох випадках винні в цих злочинах притягаються до відповідальності,” заявляє Міжнародна Амністія.
Минулого року твердження про те, що держава причетна до можливого “зникнення” журналіста Георгія Гонгадзе та очевидна неспроможність владних структур України провести негайне та безстороннє розслідування цього випадку стали результатом занепокоєння як всередині країни, так і поза її межами.
“Україна повинна гарантувати цілковите виконання різних міжнародних зобов’язань стосовно прав людини, щоб на ділі продемонструвати свій відхід від минулого,” заявляє Міжнародна Амністія.
“Хоч впродовж останніх десяти років було, безперечно, зроблено кроки вперед, пов’язані із скасуванням смертної кари, українська влада повинна докласти ще багато зусиль для того, щоб покращити стан справ у сфері захисту прав людини в цій країні,” додає Міжнародна Амністія. |
|