|
Вибори відбулися
У першому радіожурналі “Dwelle” `Подробиці політики` - узагальнення думок міжнародних спостерігачів про перебіг виборів 31 березня, а також міркування найвідоміших українських політичних сил про можливу парламентську більшість з нового складу Верховної Ради.
Позаду тиждень напруженої роботи виборчих комісій, міжнародних та українських спостерігачів. 4 квітня Верховна Рада третього скликання провела свою останню сесію. Очікують, що перша сесія нового складу Верховної Ради відбудеться у травні. Загалом, парламентські вибори-2002 були охарактеризовані як більш демократичні у порівнянні з президентськими 1999 року і парламентськими 1998 року. Спостерігачі від країн СНД, наприклад, відзначають їхню відкритість та прозорість. Виконавчий секретар СНД Дмитро Булахов вважає, що Україна має чим гордитися і вигідно вирізняється серед решти країн пострадянського простору. Проте, на думку Булахова, варто покращити порядок складання списків виборців і порядок формування виборчих комісій. Про зауваження спостерігачів країн Євросоюзу у розповіді Наталії Вікуліної з Брюсселя:
`Голова комітету Європарламенту по зв`язках з Україною Ян-Марінус Вірсма, особисто спостерігаючи за виборами до Верховної Ради, помітив низку порушень. Так, за його словами, на деяких виборчих дільницях люди голосували не в спеціально призначених для цього кабінах. У євро-парламентарія Вірсми також склалося враження, що в деяких округах виборців вписували у список в день голосування, що, на його думку, є неправильним. Голова комітету Європарламенту по зв`язках з Україною розповів і про такий випадок:
`На одній з дільниць, яку я відвідав, була велика група солдатів. Коли я запитав у них, звідки ви, і чи приїхали організовано, вони відмовилися взагалі давати будь-яку відповідь. Очевидно, вони отримали інструкцію не розмовляти з іноземцями,` - сказав Вірсма. Він повідомив, що вранці першого квітня спостерігачі від Європарламенту, ОБСЄ та Ради Європи ще не мали достатньої інформації, чи були українські вибори вільними та справедливими:
`Але також важко сказати, що вибори не були вільними та справедливими. Якби це прозвучало від імені всіх трьох інституцій Європи, це мало б наслідки для України. Тож для того, щоб таке казати, слід мати дуже надійні підтвердження. Такі заяви вимагають великої відповідальності,` - зазначив європарламентарій. За його словами, коли європейські спостерігачі зрозуміли, що не володіли необхідною інформацією, вони ухвалили, що представники трьох європейських інституцій, а також офісу аудиту ОБСЄ ще приїжджатимуть до Києва, аби зробити остаточні висновки та оприлюднити їх.`
Депутат Європарламенту від німецьких `зелених` Елізабет Шрьодтер, яка теж спостерігала за ходом виборів в Україні, у своєму інтерв`ю `Німецькій хвилі` поділилася такими зауваженнями:
`Була ще одна спроба, дуже відверта, я такого взагалі не сподівалася. В одномандатних округах, де балотувалися дуже сильні політики, що не приховували своєї антикучмівської спрямованості, з`являлися у списках люди з однаковими прівищами. Звичайно ж, за законом можуть балотуватися різні кандидати, але в цих випадках навмисне насаджувалися ці люди, щоб не допустити проходження сильних кандидатів від опозиції.`
Представники Єврокомісії дотримуються думки, що виборча кампанія в Україні засвідчила як певні покращання в демократичній системі, так й істотні недоліки. Про це, зокрема, заявила ще другого квітня одна з речниць Єврокомісії Емма Адвін. Слово Наталії Вікуліній:
`Підсумкову заяву Єврокомісія підготує після того, як стануть відомими остаточні висновки спостерігачів від Європарламенту, ОБСЄ і Ради Європи. Речниця підкреслила, що Євросоюз завжди дуже серйозно ставиться до проведення виборчих кампаній. І це стосується не тільки України, а й усіх країн за межами Євросоюзу:
`Вибори - це один з важливих елементів, який може пришвидчити прогрес у наших майбутніх відносинах з Україною. Ми завжди говорили про це президенту Кучмі,` - заявила Емма Адвін в інтерв`ю `Німецькій хвилі`. Адвін також розповіла, на які теми Єврокомісія хоче говорити з Україною:
`Я думаю, що вибори 31 березня 2002 року звичайно ж стануть питанням, яке буде порушено під час наших майбутніх контактів з Україною. Але це буде тільки один з предметів розмови. Ми порушуватимемо і інші важливі для нас питання: реформа правової системи, умови діяльності мас-медіа тощо,` - заявила представниця Єврокомісії Емма Адвін.`
Переможці виборних перегонів вже думають, з ким і як формувати парламентську більшість. Переможені рішуче налаштовані оскаржувати результати виборів у судах. Докладніше про це з Києва Олександр Савицький:
`Гучні заяви Партії Зелених України, Наталії Вітренко, блоку `Проти всіх` та інших учасників парламентських виборів-2002, які не спромоглися здолати чотиривідсотковий бар`єр щодо ініціювання визнання виборів недійсними, анітрохи не налякали голову Центральної виборчої комісії Михайла Рябця. Він просто попросив політичних аутсайдерів не турбуватися:
`Підстав для визнання виборів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі недійсними, згідно з виборчим законодавством, не може бути. Ані ЦВК, ані будь-яка судова інстанція, за законом, цього зробити не може. Вибори можуть бути визнані недійсними в окремому одномандатному виборчому окрузі. Це може зробити окружна виборча комісія, або судова інституція.`
Натомість, партії та блоки, які називають себе демократичними, разом із комуністами розпочали запеклу боротьбу за кожний процент за партійними списками та за кожного свого депутата на мажоритарних округах. За словами одного з лідерів блоку Юлії Тимошенко Олександра Турчинова, від результатів цієї боротьби залежить не лише сформування бодай простої більшості, а й створення прецеденту захисту виборчих прав громадян та політичних партій:
`Сьогодні можна повернути хоча би частину реальних відсотків, які отримали наші політичні сили. І там, де не збігається інформація по дільницях, треба перераховувати бюлетені. А тих, хто підробив протокол, треба відправляти до в`язниці на 5 років. Якщо цього не станеться, то наступні вибори взагалі можна не проводити.`
В цій ситуації переговори між партіями та блоками-переможцями щодо розподілу впливів у Верховній Раді четвертого скликання наразі носять виключно попередній та вкрай суперечливий характер. Зокрема, лідер комуністів Петро Симоненко, попри втрату майже половини комуністичних парламентських місць, вже відчуває себе володарем `золотої акції` і впливовою парламентською фігурою, яка може маніпулювати навіть потенційними союзниками у таких коронних для комуністів питаннях, як участь блоків Тимошенко та Ющенка у внесенні змін до конституції на обмеження президентської влади:
`Ми це зініціювали, ми це внесли! Якщо вони підтримують - хай дадуть відповідь на це. Але ж це ми внесли цей законопроект!`
Те, що Віктор Ющенко та члени його виборчої команди зазнали від влади чимало кривди під час виборчих змагань, дає підстави парламентському аналітику Євгену Костенку прогнозувати можливість укладення тимчасової спілки `Нашої України` з комуністами. Але на певних умовах:
`КПУ вже стала більш українською. І в принципі, можливе її об`єднання з тими партіями. Єдине, якби комуністи зняли питання про імпічмент президента і зрозуміли, що доцільно поставити питання про зміни до Конституції щодо більшої влади парламенту. І тоді консультації не про створення більшості, а по розподілу впливів в парламенті могли би відбутися.`
Самі члени блоку `Наша Україна` дають зрозуміти, що спілка з блоком Тимошенко та партією Мороза для них є бажаними. І то не лише для просування Віктора Ющенка на прем`єрську посаду, а й на більш віддалену перспективу. Голова політради блоку `Наша Україна` Роман Безсмертний:
`Ми не збираємося нікому диктувати умови - ні Морозу, ні Тимошенко. Наше завдання - відпрацювати технологію спільної праці, укладання політичних угод, які б забезпечили рівноправність учасників і принесли відповідний результат. Бо треба ж думати і про президентські вибори 2004 року...`
Один з лідерів Партії регіонів та блоку `За єдину Україну` донеччанин Володимир Рибак вважає, що попри неможливість сформування сталої більшості, нова Верховна Рада буде дієздатною і механізм тимчасових ситуаційних спілок задля досягнення цілком конкретних результатів буде відпрацьований достатньо швидко:
`Спікеріади, яка трапилася 1998 року, цього разу не буде, оскільки консультації йдуть доволі успішно. Хоча я й не виключаю деяких нюансів,` - сказав Володимир Рибак.`
Багатьох політологів здивувало, що до парламенту не пройшли такі партії, як Прогресивно-соціалістична чи Партія зелених України. На думку депутата Європарламенту від німецької партії `Союз-90/Зелені` Елізабет Шрьодтер, ПЗУ не проводила політики зелених, намагалася залишатися політично нейтральною, що й вибило її з боротьби:
`Багато українських зелених не можна було назвати сильними політиками. Це не стосується Кононова, мова в жодному випадку і не про Сергія Курикіна, який, на мою думку, робив все, що міг. Мова про інших, які свого часу не зовсім чітко репрезентували політичну ціль зеленого руху.`
Олег Климчук |
|
Подождите...
|
Wait...
|
 |