|
Прозорі вибори-2002
Не дивлячись на те, що деякі політичні сили (наприклад «Яблуко», ПЗУ і, звичайно, традиційно – Компартія) думають, що результат виборів був вирішений заздалегідь, твердження про те, що парламентські вибори 2002 пройшли демократично заперечувати важко. У першу чергу, тому, що вперше, після 1994 року була досягнута максимальна прозорість і чесність виборчого процесу. Останні, у підсумку, забезпечили такі результати виборів, що найбільше відповідали реальному народному волевиявленню. Яким же чином це було досягнуто? За рахунок чого?
Вирішальну роль у незаангажованості тепер уже минулих виборів зіграв новий Закон «Про вибори народних депутатів України». Він надав право партіям самим формувати виборчі комісії і тим самим захищати свою позицію в органі, що безпосередньо контролював виборчий процес. Однак у той же час, цей же нормативно-правовий документ передбачив відповідальність для кандидатів та партій аж до зняття з реєстрації за порушення деяких пунктів законодавства, а також припускав кримінальну відповідальність для тих членів виборчих комісій і чиновників, що вирішили відійти від букви закону. Це остудило запал деяких особливо затятих владних мужів і обмежило використання горезвісного адмінресурсу.
Ще одним фактором, який вплинув на відкритість і прозорість виборчого процесу, стала величезна кількість представників засобів масової інформації, різного роду спостерігачів і довірених осіб. Без перебільшення можна сказати, що фактично кожна виборча дільниця знаходилася під «пильним оком» цих облич. По деяким даним, в середньому на кожній ділянці їхнє загальне число доходило до 8-10 чоловік. Наприклад, тільки в Дніпропетровській області 31 березня обласна організація Комітету виборців України виставила на ділянки більше півтори тисяч спостерігачів і біля сорока мобільних груп з міжнародними спостерігачами. Крім того, той же КВУ, за час передвиборного марафону для різних політичних партій і кандидатів підготував у цілому більш трьох тисяч фахівців.
До того ж, необхідно відзначити, що саме на цих виборах розгорнулася досі небачена конкуренція між кандидатами по мажоритарних округах. Тільки у все тій же Дніпропетровській області одних так званих «гарячих точок» – округів, де передбачалася важка і безкомпромісна боротьба між претендентами на всенародну любов, – нараховувалося біля семи. Але ж крім цього не менш «кривава» війна йшла за мандати в обласних, міських і районних радах. Цим і можна пояснити велику кількість спостерігачів. Висновок напрошується сам собою, – коли хтось нечистий на руку і намагався щось десь зфальсифікувати, то це навряд чи вдалося.
У той же час необхідно відзначити, що з іншого боку, проведення виборів різного рівня в один день солідно затягнуло виборчий процес. Необхідність заповнення шести бюлетенів замість двох, створила величезні черги на виборчих дільницях, у яких багато хто так і не достоював до «переможного» кінця. Та ж важка атмосфера в приміщеннях привела до того, що багато хто з тих 70-ти відсотків виборців, що прийшли на ділянки, достояли в черзі, однак або неправильно заповнили бюлетень, або забрали його взагалі.
З іншого боку, помножена на шість кількість бюлетенів серйозно затягнула підрахунок голосів і змусила членів дільничних комісій концентруватися не на самому підрахунку голосів, як на тому, щоб не переплутати бюлетені. У підсумку, в окружні комісії протоколи почали попадати тільки під ранок, та й то, багато з них приходилося переписувати.
Не можна сказати, що вибори 2002 пройшли без якихось чи порушень відступів від виборчого закону. Однак, необхідно відзначити, що більшість з них було пов`язано з навмисним відступом дільничних комісій від норм законодавства для полегшення технології виборів, і тому не зробило істотного впливу на результат виборів. І слава Богу!
Олексій Круглий, `Політична Україна`, Днiпропетровська обл. |
|
comments powered by
|
Wait...
|
 |