|
Скромність замість гігантоманії
Німецьке місто Лейпциг, до речі, побратим Києва, має непогані шанси стати столицею Олімпійських ігор 2012 року. Хоча остаточне рішення про столицю цієї Олімпіади Міжнародний олімпійський комітет ухвалить аж у червні 2005-го, вже зараз міста-претенденти презентують свої проекти. Наприкінці літа свої уявлення про проведення Олімпійських ігор презентував Лейпциг.
Кожне місто, яке намагається стати центром проведення Олімпійських ігор, хоче продемонструвати щось особливе. Останні три десятиліття цією особливістю стало тяжіння до гігантизму. Тобто, облаштування всього, пов`язаного зі спортивними змаганнями - починаючи від стадіонів і завершуючи готелями - фактично за принципом `а у нас ще більше`. Як правило, такі тенденції коштують дуже дорого. До того ж, після завершення ігор у господарів є чималі проблеми знайти нове застосування своїм гігантським спорудам.
Можливо, саме тому Лейпциг і вирішив по-новому поставитися до організації ігор і відмовися від тяжіння до гігантизму. На думку фахівців, такий підхід може стати вагомим чинником і допомогти Лейпцигу вирізнитися на тлі інших претендентів. А серед конкурентів німецького міста є такі мільйонні мегаполіси, як Нью-Йорк, Париж, Лондон, Мадрид, Стамбул, Ріо-де-Жанейро та Гавана, повідомляє кореспондент DW Ганспетер Детмер . До речі, якщо Міжнародний олімпійський комітет вирішить, що 2012 року Олімпійські ігри пройдуть саме в Лейпцигу, то це буде найменша столиця Олімпіади за всю сучасну історію цих ігор. Адже сам Лейпциг налічує всього півмільйона жителів. Отже, олімпійська концепція, яку запропонував Лейпциг, передбачає поверення до скромності й концетрацію на найсуттєвішому, тобто на спорті. Розповідає головний відповідальний за міське планування і будівництво Енґельберт Лютке Дальдруп:
`Ми хочемо поставити в центр подій спортсменів і прагнемо, щоб жителі нашого міста могли безпосередньо контактувати з ними`.
Виходячи з цього, у Лейпцигу навіть з`явився шанс запропонувати дещо, чого ще не було в інших олімпійських столицях, переконаний лейпцизький обербургомістр Вольфґанґ Тіфензеє:
`Все, що ми пропонуємо, обмежується радіусом 10 кілометрів. Атлети, а вони є головним для нас, матимуть доступ до спортивних комплексів, які складаються з чотирьох частин. Короткі відстані уможливлюють для спортсменів пунктуально і безпроблемно прибувати до місць проведення їхніх змагань. Водночас перед і після змагань вони зможуть відчути і стати частиною життя нашого міста`.
Вперше про таку концепцію Олімпійських ігор коротких відстаней говорили під час організації Олімпіади в Мюнхені 1972 року. Однак те, що пропонує Лейпциг, вирізняється ще більшою компактністю. 97 відсотків усіх олімпійських медалей можна було б вручати на території, яка охоплює радіус 10 кілометрів, якщо відраховувати від центрального вокзалу міста. Пояснює Енґельберт Лютке Дальдруп:
`Центральні споруди будуть розташовані в серці міста. Прес-центр - безпосередньо поріч з вокзалом, а Олімпійський парк - на віддалі один кілометр від нього. Центр Лейпцига можна досягти від аеропорту за 14 хвилин, якщо скористатися міською електричкою. Всього шість хвилин доведеться їхати з центру до Олімпійського парку, де буде проводитися боротьба за половину медалей`.
Тобто, іронізують автори цієї концепції, якщо хтось із спортсменів справді поспішатиме, то може вже максимум за 20 хвилин дістатися до своєї золотої медалі. Змагання з переважної більшості видів спорту за планами Лейпцига, проводитимуться в місті, причому деякі зі складових спортивних комплексів уже є. Так, приміром, футбольний стадіон на 80 тисяч глядачів, вже незабаром буде випробуваний під час чемпіонату світу з футболу, який пройде в Німеччині 2006 року. За лейпцигською концепцією, передбачається лише два екстерні місця проведення змагань. Так, першість з кінного спорту планується проводити на території палацу Морітцбурґ, в іделічній місцевості неподалік від Дрездена. А от змагання вітрильників мали б пройти на Балтійському морі, в давньому ганзейському місті Ростоку.
Перед початком розробки олімпійської концепції Лейпцига планувальники збиралися залучити до неї більше східнонімецьких міст. Пізніше від цього відмовилися, переконавшись, що у Лейпцига буде лише тоді непоганий щанс стати столицею Олімпійських ігор 2012 року, якщо вдаться, як висловлюються планувальники, презентувати всю Олімпіаду на одній поштовій марці. Можна навіть сказати, що за їхніми планами Лейпциг як олімпійська столиця мав би перетворитися на одне олімпійське селище, що живе своїм насиченим, пульсуючим життям. |
|
comments powered by
|
Wait...
|
 |