Що ж написали кияни о. омельченку на третій “стіні плачу”?
В останні дні вересня 2001 року активісти молодіжної організації “Молодь – надія України” намагалися у черговий раз налагодити співпрацю столичних органів влади з киянами. Третя “Стіна плачу” навпроти вікон “великого будівничого” Олександра Омельченка, з легкої руки якого за останні місяці закопали на всіляких будівництвах у центрі понад мільярд гривень, викликала чималенький ажіотаж серед пересічних киян.
Першими з’явилися надписи двох жінок, які у новинах якоїсь столичної ФМ-станції почули анонс про третю “Стіну плачу” та навмисне прийшли на початок акції – “прошу вирішити моє житлове питання”, “Мер Омельченко не хоче приймати нас і вирішувати нашу проблему! Давить владою на суди. Суди або не вирішують справи або самі порушують Закони України, виносячи рішення, які суперечать закону. Це геноцид проти киян під захистом влади та мера Києва Омельченка О.О…”. Трохи пізніше підійшов якийсь чоловік і зверху цих звернень написав – “бандити при владі”.
Кілька мешканців столиці не залишились байдужими до оновленого за рахунок платників податків центру Києва : “Вважаю злочинцем головного архітектора міста за руйнування на Майдані Незалежності та вирубку дерев у місті”, “На Майдані були дуже красиві фонтани, навіщо їх убрали, зрубили дуже красиві дерева, а натомість поставили теплиці?”. Тут же і з’являлись поради – побажання Омельченку “Будувати треба, але повільніше та якісніше!”, “Будувати треба в місті в нових мікрорайонах, де ще неяких споруд немає. Не зносити добротні споруди в місті, як це Ви зробили”, “Багато грошей викинули не за справою. На всяку чушь типу реставрації Майдану. Краще пенсії учасникам ВОВ платіть вчасно!” – писали кияни.
Написи та гасла “Геть авто з тротуарів!”, “заборонити псувати фасади будинків” “у деяких дворах є така огорожа, яка нагадує страшні часи війни” “У центрі не тільки закрити ворота у двори, а і поставити охорону, аби не дали передохнути від газів авто мешканцям” - безперечно стосувалися роботи служб благоустрою міста.
Не залишилися байдужими кияни і до боротьби київських олігархів за загальнонаціональний телепростір, висловивши наступну справедливу думку – “ТРК “Київ” мусить належати, вірніше залежати, не від Омельченка, Суркіса чи іншого, а від міської громади. Необхідно припинити ТВ – монополію як у Києві, так і у державі в цілому”.
Виявляється не лише масово - за адміністративною рознарядкою приймають податківців та чиновників з Донбасу у партію “Регіони України”. Це ноу - хау почали освоювати і чиновники столиці, свідченням цього став напис одного будівельника “Шановний А.А.! Припиніть заганяти “Киевміськбуд” в “Єдність”. Ми туди не підемо!!”.
Один з мешканців Київської області підтримав адміністративно – територіальні ініціативи столичної влади зверненням “Коли Вишгород приєднають до Києва? Працюєш у місті, платимо тут податки, а живемо де?”.
Останні місця на “Стіні плачу”, повністю заповнивши написами ватмани стендів, залишили студенти. “Студентам стипендію та роботу”, “У новий 2002 рік з великим гербом міста!”, “Нехай щастить у допомозі київському ЦСКА”, “Збудуйте ліпше чисто футбольний стадіон для майбутнього ФК “Арсенал” (ЦСКА)” – писали юнаки зі столичних ВУЗів.
За спостереженнями лідера ВМО “Молодь – надія України” Вадима Гладчука у Києві зростає соціальне напруження та обурення пересічних киян роботою Київського міського голови Олександра Омельченка. “Мабуть, або похилий вік мера столиці або його завантаженість новими глобальними політичними партійними проектами шкодять Сан Саничу у виконанні його посадових функціональних обов’язків. Ці та інші неподобства (невиконання передвиборних обіцянок, супервитрати на будівництво, муніципалізація незалежних мас – медіа тощо) викликають хвилю незадоволення у мешканців столиці. Олександру Омельченко вже пора йти на заслужений відпочинок та звільняти дорогу молодим” – переконаний Вадим Гладчук. |
|