Посібник з підробки документів й відмивання коштів

ПРО ПЕДАГОГІКУ ОЛЕКСАНДРІІ, АБО ПОСІБНИК ДЛЯ ПОЧАТКІВЦІВ З ПІДРОБКИ ДОКУМЕНТІВ Й ВІДМИВАННЯ КОШТІВ В наш час, коли скандальні газети переповнені данними про те, скільки хабарників виявили відповідні органи, а в новинах розповідають про те, що в навчальних закладах викладачі вже просто бояться брати хабарі, - хабарництво й корупція розцвітають у всіх своїх проявах. Одним з численних прикладів тому є Олександрійській Індустріальний Технікум. Почалося все трохи більше рока тому коли директором технікуму, Михайловим Віктором Григоровичем було, `на законних засадах` звичайно ж, звільнено шість викладачів : 1) Кекуха Василя Васильовича 2) Глущак Жанету Олексіївну 3) Глущака Юрія Владиславовича 4) Тертишну Світлану Василівну 5) Тертишного Олексія Михайловича 6) Бульбу Аллу Олександрівну. Звільнено їх було одного за одним, кожного звільняли через певний проміжок часу й з різних причин. Про те постає питання, чому звільненно стільки людей, серед яких, до речі, чимало відмінників освіти, за такий незначний проміжок часу? Пошуки відповіді треба починати з дати вищевказаних подій, а дата ця співпадає з початком передвиборчої компанії президентських виборів 2004 року, що вже говорить само за себе. Деталніше про це розповів нам Кекух Василь Васильович, колишній заступник директора Олександрійського Індустріального Технікуму (Михайлова) : -- Отже, будьте такі ласкаві, розкажіть: з чого все почалося? -- 27 серпня 2004 року, після засідання приймальної комісії в авдиторії 37, де за традицією відмічався початок навчального року, Михайлов В.Г. уперше відкрито сказав, що починаються передвиборчі перегони і перед ним поставлена задача: агітувати за кандидата на пост президента України Януковича, і ми всі як одна команда повинні проводити агітацію за провладного кандидата, так як він представляє владу за яку виступають всі імениті випускники нашого технікуму, а вони всебічно підтримують навчальний заклад. Ті, хто з цим були незгодні, мали змінити свої політичні погляди. Для того, щоб не було непередбачуваних неприємностей і щоб залякати викладачів, які не бояться висловити свою думку й не боятимуться виступити за праве діло, Михайлов В.Г. викреслив таких викладачів з списку для нагородження нагородами Міністерства Освіти і Науки України, показавши тим самим, що критику в свій адрес терпіти більше не збирається. -- Чи намагалися ви боротися з таким несправедливим ставленням до себе ? -- На той час ми бачили свій громадський обов`язок в тому, щоб оприлюднити фінансові й правові порушення Міхайлова, й показати тим самим непорядність і дволикість старої влади. Піднявши порушення директора, які чомусь не бачили державні перевіряючі органи, ми звернулися до Міністерства Освіти і Науки України, яке в свою чергу прислало комісію для перевірки діяльності Міхайлова, та до технікуму комісія не зайшла бо терміново була відізвана з Кіровограду в зв`язку з виборами. 11.09.2004 при перевірці правильності оформлення документації, а саме протоколів засідань державних кваліфікаційних комісій, я виявив чергове порушення – підлог документів (незаконна видача диплома Крупському І. Б.)! -- Вибачте, та не могли б ви детальніше розповісти про інсцедент незаконної видачі диплому. -- Звичайно! Та вважаю, що тут мені й розповідати нема чого. Про це свідчать документи. А свідчать документи про наступне: Наказом № 57у від 27.05.2004 Крупський Ігор Борисович захистив дипломний проект з оцінкою 4 (добре) і отримав диплом молодшого спеціаліста. Проте в балотувальних листах прізвище Крупський або взагалі відсутнє, або вписано іншим почерком, і все це за наявності оцінок. До речі, захист відбувався 25.05.2004 -- Тож якими були ваші подальші дії? -- Я викликав до себе викладачів, що начебто приймали іспити в Крупського і попросив їх написати пояснювальні записки з приводу вищеперелічених документів: 1) Герез Людмила Андріївна в своїй пояснювальній записці пише що на захисті Крупського присутня не була, ажде він не захищвся в відповідний час (25.05.2004), далі вказує що її викликала завідуюча заочним відділенням і сказала що Крупський захищався пізніше, в день коли її в технікумі не було. Потім її попросили написати питання які вона начебто задавала Крупському, що вона й зробила і добровільно підписала. 2) Васил`єв М.О. пояснює що Крупський на момент захисту дипломних проектів групою в травні місяці готовий не був, дипломний проект Крупським виконаний був в повному обсязі до 10 червня 2004. Захист дипломного пректу згідно пояснювальної Васил`єва, був здійсненний приблизно 21 червня (точної ж дати він не пам`ятає), в аудиторії № 304. Але самого ж дипломного проекту студента заочного відділення Крупського не було, про що свідчить пояснювальна записка архіваріуса Олександрійського Індустріального Технікуму, в який написано : `Пояснюю, що дипломного проекту студента заочного відділення Крупського І.Б. в архіві немає, тому що всі дипломні проекти перенесли з кабінету № 304, де проходив захист дипломних робіт, без акту передачі”. Тож маємо студента заочного відділення Крупського І.Б., який оримав диплом молодшого спеціаліста, при відсутності як його самого, так і його дипломної роботи, на час її захисту. Враховуючі все вищевказане, про законність видачі цього диплому судіть самі. -- Чи робили ви щось за для того щоб викрити це порушення? -- Звичайно! З матеріалом що свідчить про незаконну видачу диплому Крупському, ми відправили делеґацію в склад якої входили : Тертишний О.М., Глущак Ю.В., і я особисто, до Києва для пікетування Кабінету прем’єр-міністра Януковича, щоб виразити протест владі за її бездіяльність. Як тільки Міхайлов про це дізнався, незважаючи на те що він був на лікарняному (лікарняний лист Міхайлова № 628593), зібрав засідання керівного складу і без пояснення підстав заявив, що розриває зі мною контракт, і подає в суд на Глушевську І.С., Тертишного О.М., та Глущака Ю.В. (про що є протокол відповідного засідання), але це нас не зупинило і ми продовжували пікутувати Кабмін. Результатом пікетування стала перевірка технікуму зі сторони Міністерства Освіти, яка перевіряла в основному пікетуючих, але не знайшовши недоліків в їх роботі, керівник комісії Фоменко О.В., зі слів Міхайлова, дала вказівку – під будь-яким предлогом звільняти всіх хто пікетував Кабмін й відкрито підтримує кандидата Ющенко В. А.. В наступний день після виїзду комісії, яка не стала розслідувати найвагоміші порушення (незаконна видача диплома, незаконне списання верстатіав, безкоштовна аренда приміщень в приватних цілях) мене було звільнено, звільнено за фальшивими фактами. Чи дійсно звільнення Кекуха було незаконним? Поглянемо на документи – в наказі про звільнення спираються на Акт від 13.09.2004. При цьому : 1) 24.09.2004 року директор підписує Наказ № 166-к, яким нагороджує Кекуха В.В. грошовою премією за сумлінну працю. 2) 16.09.2004 колектив на загальних зборах висунув на нагородження Кекуха В.В. Грамотою Кабінету Міністрів. При цьому ні директор, ні ті хто склали вищевказаний акт до професфйних якостей і роботи Кекуха не мали і не висловлювали. Та й самого Кекуха на цих зборах не було, про що свідчить протокол зборів. 3) Перевірка проходила з 03.09.2004 по 13.09.2004, проте, в цей час Кекух В.В. був відсутній в технікумі з поважних причин, а його кабінет з відповідними документами був зачинений. (Це підтверджує табель виходу на роботу, який знаходиться в бухгалтерії технікуму ). – А що написно в акті, спираючись на який вас було звільненно? – Охоче відповів би вам, та з актом мене не ознайомили ні до, ні після звільнення. При цьому директор ніяких пояснень не прохав, доган ні письмово, ні усно не висловлював. Тож що ми маємо? Заступника директора звільняють, спираючись на акт, з яким його так і не ознайомили, але, після того його нагороджують грощовою премією за сумлінну працю і навіть висувають на нагородження Грамотою Кабінету Міністрів, а в той час, коли його перевіряли, він взагалі був відсутній... – А що ви можете сказати з приводу викладачів, на яких Михайлов подав до суду? – Як і було сказано, на засіданні керівного складу, директор подав на Тертишного О.М., Глушевську І.С. та Глущака Ю.В. в суд. (Про це свідчить позовна заява). В основу справи покладений Акт (Акт № 365 від 05.10.04), який склали за вказівкою Міхайлова, до того ж минулою датою. Міхайлов так захопився підробкою документів , впевнений в своїй безкарності, що акт було підроблено під дату що його задовільняла (дата коли він взяв другий лікарняний), при цьому він забув поливитися в табель, щоб переконатися в тому що Глушевська І.С. дійсно була на роботі в той день. Проте в 05.10.04 Глушевська перебувала на лікарняному. В суді Толмачов О.М. дав пояснення в тому що “... він склав акт у кабінеті, а потім, за його вказівкою його підписали Порошина З.І. й Косяк Н.С. . Хоча ніхто з них не був присутній при події вказаній в акті ...” При наявності такої кількості порушень - постає питання : Що робили відповідні органи для їх виявлення та ліквідації. Відповідь знаходимо в Наказі Міністерства Освіти № 1182- к від 24.11.2004, про Михайлова В.Г. . В ньому зазначенні суттєві недоліки в роботі директора технікуму по керівництву навчальним закладом, зокрема : 1) З порушенням чинного законодавства. Призначення на посаду заступника директора з виробничої рботи толмачова О.М., який не мав повної вищої освіти та необхідного стажу педагогічної роботи. 2) За наявності простроченої заборгованості з виплати стипендії та поточних видатків, всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 р. № 332 “ Про граничні розміри суми витрат про придбання автомобілів, меблів, іньошого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами а організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету”, директором за кошти навчального закладу для власного користування було придбано мобільгний телефон. 3) Перевіркою встановлнено факти ремонту в навчальних майстернях технікуму приватних автомобілів директора та його заступників без відповідного оформлення та оплати. 4) Без дозволу міносвіти директором технікуму було здано в аренду Кіровоградській філії Міжрегіональної академії управління персоналом, приміщення під навчально-консультаційний центр. 5) З порушенням чинного законодавства. Використовуючи службове становище Михайлов В.Г. призначив свою дружину одночасно на декілька посад. Як би не смішно це звучало, та за всі вищевказані порушення Михайлов отримав лише догану. Проте постає чергове питання – чи знав він що вищевказані дії є порушенням чинного законодавства, і якщо так, то чому всеж таки скоїв вищезазначенні порушення? – Віктор Григорович, прокоментуйте, будь ласка, факти приведені в наказі Міносвіти стосовно вчинених вами порушень, зокрема ремонту власного автомобіля в майстернях технікуму, та придбання мобільного телефона за кошти навчального закладу. – Я не вважаю це порушеннями, скоріше недоліками в моїй роботі. З приводу ремонту автомобілів – данне порушення було скоєно не тільки мною, а й моїми заступниками. Якщо, наприклад, я, маючи власне авто, приїхав на роботу, виявив поломку, і для її усунення використав гараж навчального закладу, директором якого я є, невже це настільки жахливий злочин? – А що з приводу придбання вами мобільного телефону за кошти технікуму? – Вважаю що людина, яка обіймає посаду керівника, просто забов’язана мати мобільний телефон, адже він конче необхідний для роботи. – Проте перевірка встановила, що телефон був придбанний вами для особистого користування. – Це не так. Адже телефон я придбав для технікуму і використовував його переважно для того, щоб вирішувати проблеми цього навчального закладу. – Вибачте, проте всім відомо, що мобільний телефон – це річь особистого користування, і оплата розмов по такому телефону навіть зараз не є дешевою. Телефон весь час знаходиться у вас, але ви при цьому стверджуєте що придбали його для технікуму. Як це розуміти? – Якщо комусь з працівників занадобиться скористуватись цим телефоном для вирішення проблем пов’язаних з навчальним закладом, я ні в якому випадку не заперечуватиму. – Віктор Григорович, а що ви можете сказати з приводу виявленого перевіркою факту призначення вами вашої дружини на декілька посад одночасно? – Справа в тому, що моя дружина обіймала дві посади і отримувала півтори ставки, це дозволяло нам економити бюджет навчального закладу. – А що ви можете сказати з приводу призначення Толмачова, який не мав повної вищої освіти, на посаду заступника директора з виробничої роботи? – Справа в тому, що в відповідності з тогочасним законодавством, на таку посаду можна було призначати людину з вищою освітою, слово „повна” в тогочасному законодавстві вказано не було. – Декількома перевірками виявлений факт незаконної видачі диплому студенту заочного відділення Крупському, чи погоджуєтесь ви з цим? – Ні, диплом був виданий на законних засадах, якщо б це було не так, я б тут вже не сидів. Звісно ж, там була якась плутанина з тим, що Крупський захищався пізніше, але це не означає, що диплом було видано на незаконних засадах. – Ряд викладачів, що були вами звільнені, вважають своє звільнення незаконним, що ви можете сказати з цього приводу? – Якщо я їх звільнив, то я правий. Вони, звісно ж, подавали чимало скарг. За останній рік до нас приїздило більше 20 перевірок. І поки що мою неправоту в цьому випадку доведено не було. Отже, чи варто робити висновки? Вважю що вищевказане говорить саме за себе. На превеликий жаль, Олександрійський Індустріальний Технікум – лише один з багатьох закладів, де розцвітає корупція, а тих, хто намагається з нею боротися, просто знищують. Тяжко знайти тут винуватого. Напевно, почати треба з себе, адже поки ми будемо мовчати й закривати очі на такі події, випадки, подібні цьому, будуть лише поширюватися, й одиниці будуть безкарно залякувати інших й використовувати на власний розсуд те, що всі ми заробляємо своєю тяжкою працею. Вболіває за освіту Рідної України Святослав ЛАТУК м. Кіровоград

08 ноября 2005, 10:55.	Автор: Курьер Курьерыч	Просмотров: 1934	Проблема
Оценка статьи: +0 -0