|
Блакитний кит – найбільший та найзагадковіший
Хоч як це дивно, але однією з найзагадковіших на сьогодні залишається найбільша тварина на Землі - блакитний кит. Що достеменно відомо біологам, так це ареали проживання цих океанських велетнів і те, що попри суворі заходи охорони, популяція блакитних китів постійно зменшується. Але як охороняти те, про що ми майже нічого не знаємо?
Блакитні або сині кити не мають собі рівних серед усіх інших живих істот планети: їхня вага сягає 150 тонн, а довжина - 33 метрів. Якось у водах Антарктики спіймали самицю блакитного кита, яка важила цілі 190 тонн. `Важко повірити, але численні мікроорганізми, що заселяють океан, вивчені набагато краще, ніж найбільші морські ссавці, - каже Кристіан Рамп, єдиний у Німеччині біолог, який спеціалізується на вивченні цього виду китів.- Ми навіть не знаємо, як довго живуть блакитні кити, й скільки їх взагалі існує на Землі`:
`За приблизними оцінками, кількість блакитних китів сягає від 10 до 15 тисяч. Одна з найдослідженіших популяцій, мексикансько-каліфорнійська, налічує близько трьох тисяч тварин. У водах південної півкулі мешкає від семисот до півтори тисячі блакитних китів. А в Атлантичному океані добре, якщо їх набереться хоча б тисяча. Проте напевно цього ніхто не знає.`
Щоб перелічити всіх блакитних китів, потрібно багато науково-дослідницьких суден. Вкладати великі суми в цю операцію наразі ніхто не готовий. Більш-менш точні дані про чисельність популяцій могли б дати акустичні дослідження китових `співів`. Здатність блакитних китів спілкуватися на відстані в тисячі кілометрів завжди захоплювала людину. Щоправда, для людського вуха ці `розмови` залишаються нечутними, адже кити обмінюються інформацією в інфразвуковому діапазоні. Біологи припускають, що голоси окремих тварин мають відрізнятися один від одного так само, як відрізняються `пісні` окремих груп, які мешкають у різних частинах океану. Але записати розмови китів зовсім не просто, адже океанські простори заповнені гамором корабельних двигунів. Те, що заважає біологам у їхній роботі, є смертельною загрозою для підводних ссавців. Дизельні двигуни великих суден поширюють в океані звукові хвилі, які лежать у тому самому діапазоні, що й китовий `спів`. Через це життєво важлива інформація, якою одна тварина намагається поділитися з іншою за тисячі кілометрів, не доходить до адресата.
Канадська затока Святого Лаврентія належить до регіонів з надзвичайно інтенсивним судноплавством. Саме в цій частині океану мешкає також одна з найбільших у світі популяцій блакитних китів - до 40 тварин на кожні п`ять квадратних кілометрів. Із затоки Святого Лаврентія часто надходять повідомлення про зіткнення суден з китами. Скільки тварин гине внаслідок таких колізій, біологи не можуть установити, бо тіла мертвих китів одразу ж опускаються на дно океану. Проте, дані останніх досліджень свідчать, що головною причиною загибелі блакитних китів у Північній Атлантиці є льодостав. Серед тварин, обстежених німецьким біологом Кристіаном Рампом та його канадськими колегами, 17% мали на тілі численні рубці від порізів гострими крижинами:
`За сильного вітру чи потужних підводних течій бакитні кити іноді не встигають вчасно залишити небезпечні регіони в Лабрадорському морі. Поверхня океану швидко вкривається товстим шаром льоду, й тварини задихаються під ним.`
Чи не єдина можливість спостерігати за китами з`являється в білогів тоді, коли підводні велетні ненадовго спливають на поверхню для того, щоб набрати повітря. `Ідентифікувати окремих тварин можна, лише коли пощастить зробити багато фотографій,` - пояснює біолог з Бремена Кристіан Рамп. Сам він ось уже п`ять років як емігрував до Канади, щоб вести далі свої наукові пошуки`:
`У принципі існує лише дві організації в світі, які постійно досліджують блакитних китів. Одна з них працює в північно-канадських водах, друга - в каліфорнійсько-мексиканських. Вивчати найбільших живих істот, які коли-небудь існували на Землі, виявилося дуже складною справою. І все ж таки дивно, що крім цих двох приватних інституцій, практично ніхто більше серйозно не опікується проблемою блакитиних велетнів.`
За матеріалами німецької преси. Ганна Лук`янова. DW |
|
comments powered by
|
Wait...
|
 |