|
Українські змі задихаються
Німецькомовна преса коментує ситуацію зі свободою слова в Україні, кризову ситуацію в ізраїльському уряді, стан правлячої коаліції в Німеччині, а також проблеми з вступом Туреччини до ЄС. Газета НОЙЄ ЦЮРХЕР ЦАЙТУНГ, у статті під заголовком `Українські ЗМІ задихаються` пише, зокрема, про спроби запровадити політичну цензуру в Україні:
Журналістам і спостерігачам ясно, що інформаційна поліція розмістилася в президентському палаці. В червні цього року туди, в якості керівника адміністрації, в`їхав Віктор Медведчук, партійний шеф об`єднаних соціал-демократів - клубу олігархів, найбагатших з нових багатих українців. Разом з Григорієм Суркісом, почесним головою відомого в усьому світі футбольного клубу `Динамо Київ` і президентом української федерації футболу, вони очолюють клан, який контролює багато газет і телеканалів, а також торгівлю зерном, обленерго, виробництво сталі і діяльність портів. Після призначення Медведчука державна інформаційна політика докорінно змінилася, - написав голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко в листі до президента Кучми.
Газета ВЕСТФЕЛІШЕР АНЦАЙГЕР коментує відставку міністра оборони Ізраїлю:
Беньямин Бен-Еліезер хоче стати прем`єр-міністром Ізраїлю і тому повинен залишатися керівником Партії праці. Вибори відбудуться в середині листопада, а конкуренція досить велика. Плани такі - показовий виступ з прем`єром Шароном дає Бен-Еліезеру можливість бути переобраним на посаду керівника партії і шанс стати прем`єром. Але можливо, що Шарон не допустить виборів і утворить праву коаліцію. Якщо ж все ж таки відбудуться вибори, Шарон також має хороші шанси. І хто взагалі каже, що супротивник на виборах зватиметься Шарон? Це може бути й Беньямин Нетаньяху, а тоді результат виборів взагалі неможливо передбачити.
Тему продовжує газета ФУЛЬДАЕР ЦАЙТУНГ:
Партія праці витримала 20 місяців перебування в коаліції, доручивши Бен-Еліезеру, як міністру оборони, операції на палестинських територіях, що спричинили обурення світу й коштували Ізраїлю втрати багатьох прихильників. Тепер міністр розвалює коаліцію лише через одне питання, яке, хоча й не позбавлено гостроти, але, беручи до уваги основоположні проблеми країни, виглядає, скоріше, другорядним. Йдеться про розмір субсидій для поселенців. І тут аргументи Бен-Еліезера виглядають дуже сумнівно. Якби Партія праці перебувала в опозиції, замість того, щоб дозволити Шарону себе обплутати й зігнути, її критика виглядала б достовірніше.
Газета ГАМБУРГЕР МОРГЕНПОСТ коментує перші кроки нового `червоно-зеленого` уряду Німеччини:
Той, хто спостерігав, як утомлений Шредер виступав з урядовою заявою в бундестагу, напевно запитував себе, чому ця людина не взяла кілька днів відпустки після передвиборної боротьби. Втім, добровільний тривалий стрес має свої підстави. `Червоно-зелена` коаліція хоче багато зробити, перш, ніж схаменеться опозиція, і лобісти зрозуміють, що на них чекає. Більшість німців не вірила, що Шредер почне `один до одного` втілювати пропозиції комісії Гартца з подолання безробіття. Але він справді це робить. І якщо міністр охорони здоров`я Улла Шмідт не буде лише надувати щоки, той в цій галузі лікарському та фармакологічному лобі буде досить тяжко. Хоча, 1998 року `червоно-зелені` також поспішали з деякими заявами.... І деякі з рішень справді були непродуманими. Тому цього разу слід було б бути обережнішими. Інакше виборці не забаряться з відплатою на виборах до земельних парламентів уже в листопаді.
Газета ДРЕЗДНЕР НОЙЄСТЕ НАХРІХТЕН розмірковує над проблемою членства Туреччини в ЄС:
У тих десяти країнах, що ЄС збирається прийняти 2004 року, стандарти демократії також ще не досягли рівня Великобританії, Франції чи Німеччини. Але чи можна говорити про демократію, скажімо, в Італії, де прем`єр-міністр майструє закони, які потрібні саме йому особисто? Давайте не будемо блокувати Туреччині шлях до ЄС - це найкращий для неї шлях подолати недоліки своєї демократії.
Огляд німецької преси підготувала Марія Копиленко. DW |
|
comments powered by
|
Wait...
|
 |